Булінг — це біль, який мовчить.

Булінг — це не сварка, не розбірки між “сильними” та “слабкими”. Це целенаправлене приниження, знецінення та ізоляція, які знищують впевненість у собі, гідність і психіку дитини.

Форми булінгу:

 Фізичний: побиття, штовхання, псування речей.

 Вербальний: образи, прокльони, приниження, глузування.

 Психологічний: цькування, маніпуляції, залякування, ігнор.

 Кібербулінг: обзивання, погрози, компромат в інтернеті.

 Економічний: вимагання грошей, крадіжки речей

 Сексуальний: домагання, поширення інтимної інформації, жести.

Булінг має характерні ознаки: це систематичне приниження, образи, погрози, ізоляція або фізичне насильство, яке відбувається між дітьми або між дитиною та дорослим. Важливо розрізняти булінг і звичайний конфлікт — булінг завжди передбачає повторюваність, домінування однієї сторони та емоційне або фізичне страждання жертви. В Україні за булінг передбачене адміністративне покарання згідно зі статтею 173-4 КУпАП: штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Якщо булінг здійснений повторно чи групою осіб, штраф зростає до 1700–3400 грн, або від 40 до 60 годин громадських робіт. У випадку, коли булінг вчиняє неповнолітній, відповідальність несуть його батьки або опікуни. Крім того, вчителі та адміністрація можуть бути оштрафовані за приховування випадків цькування.

 Куди звертатися у разі булінгу:

Якщо дитина стала жертвою булінгу, важливо не замовчувати проблему, а звернутися по допомогу. У першу чергу можна повідомити класного керівника, шкільного психолога або адміністрацію школи — письмово або усно.

Якщо школа не реагує або замовчує проблему — слід звернутися до Служби у справах дітей, ювенальної поліції або зателефонувати на Національну дитячу «гарячу лінію»  116 111 (безкоштовно).  Не бійтеся просити допомоги — це перший крок до захисту.