Протидія та запобігання домашньому насильству

Фонтанська  сільська  рада, як координатор на місцевому рівні напрямку запобігання та протидії насильству, нагадує:

Домашнє насильство – це дії або, навпаки, бездіяльність не тільки фізичного, а й психологічного, сексуального або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї або між родичами, незалежно від того, спільно чи окремо вони проживають.

ОСОБА, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА — це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

ФОРМИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА:

 

ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО ПСИХОЛОГІЧНЕНАСИЛЬСТВО ЕКОНОМІЧНЕ                НАСИЛЬСТВО СЕКСУАЛЬНЕНАСИЛЬСТВО
заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті. словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю. умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися. будь-які ДІЯННЯ сексуального характеру (примушування до сексу або до спостерігання за статевими зносинами інших людей, дотики до інтимних частин тіла тощо), вчинені без згоди особи.

 

Законодавство: Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text)

Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

 

Інформація про відповідальних осіб Фонтанської сільської  ради з питань запобігання та протидії домашньому насильству

 

ПІБ посада телефон № та дата документа Інформація
Бабічев Федор Петрович Перший заступник сільського голови 0660086518 Розпорядження № 23/2021-СРВід 01.04.2021р Координатор з питань здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області
Шаповалова Оксана Миколаївна Староста с. Крижанівка 0975310386 Розпорядження№ 23/2021-СР

від 01.04.2021р

 

Відповідальна особа за виявлення фактів насильства на території Крижанівського старостинського округу
Прудніков Віталій Костянтинович Староста с.Нова Дофінівка 0993555005 Розпорядження№ 23/2021-СР

від 01.04.2021р

 

Відповідальна особа за виявлення фактів насильства на території Новодофінівського старостинського округу
Фатєнков Євгеній Олексійович Старостас. Олександрівка 0503153313 Розпорядження№ 23/2021-СР

від 01.04.2021р

Відповідальна особа за виявлення фактів насильства на території Олександрівського старостинського округу
Дубровіна Ірина Валентинівна Спеціаліст І категорії відділу соціального захисту населення 0949243379 Розпорядження№ 23/2021-СР

від 01.04.2021р

Відповідальна особа, яка проводить роботу з прийому та реєстрації заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства і насильства за ознакою статі на території Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області

 

Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило

НЕ МОВЧАТИ!

Телефони гарячих ліній

  • 102 —  районний відділ поліції головне управління Національної поліції;
  • 103 — швидка медична допомога;
  • 15-47 — Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства та насильства за ознакою статі на насильства щодо дітей. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними;
  • Правова допомога 0 800 213 103 ( безкоштовно і цілодобова)

Національна гаряча лінія з питань протидії домашнього насильства

«Не мовчи –дзвони! Разом ми попередимо насильства»

0800 500 335      або       386  з  мобільного

Анонімно, безкоштовно та цілодобово постраждалі від домашнього насильства можуть отримати підтримку та допомогу на «гарячій» лінії. Поради щодо того, як себе поводити, куди звертатися, юридична та психологічна консультації будуть надані конфіденційно. Лінія корисна на стадії запобіганню домашньому насильству. Також більшість звернень, що фіксуються, стосуються допомоги при психологічному насильстві.

Отримати консультацію фахівців Національної гарячої лінії можна також за:

  • мобільним телефоном: 11-61-23
  • мобільниим та стаціонарним телефонами 080-050-03-35
  • скайпом: lastrada_ukraine
  • онлайн-зверненням на сайті https://la-strada.org.ua/ucp_mod_support_ask_1.html
  • електронною поштою info@la-strada.org.ua

Інші корисні номери

Служба у справах дітей Фонтанської сільської  ради

Одеська область Одеський район с. Крижанівка, вул. Ветеранів,5, каб. №7  (048) 796 29 68,

якщо від насильства страждають діти, або діти стали його свідками;

 

Національна дитяча гаряча лінія

0800 500 225    безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів

 116 111           безкоштовно з мобільних телефонів  

 

 

         

 

Гендерна Політика

 

Гендерна політика — це діяльність державних інституцій,  у т.ч. органів місцевого самоврядування спрямована на здійснення (безпосередньо або опосередковано) та гарантування рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків, утвердження гендерної демократії та формування гендерної культури в суспільстві.

 

Що таке ґендер? Часто коли говорять про ґендер, насамперед, мають на увазі очікування суспільства по відношенню до чоловіків та жінок, які соціальні ролі вони мають виконувати. Ґендер – це не лише про відмінність за біологічними ознаками між чоловіками та жінками. Ґендерна теорія передбачає зміну соціальної реальності, яка відображає потреби сучасного сьогодення та має мету – забезпечення гендерної рівності.

 

Принцип ґендерної рівності закріплений в Конституції України. Стаття 3 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Окрім даної норми гендерної рівності торкаються ст. 21, 24, 51. Частина третя ст. 24 Конституції України безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок i чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних із чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї i так далі.

 

Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» ґендерна рівність трактується як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

 

Її основні компоненти:

– рівні права жінок і чоловіків – відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі;

– рівні можливості жінок і чоловіків – рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків.

 

Куди звертатись у випадку гендерної дискримінації:

  • Письмові звернення можна надсилати за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua.
  • В Україні також діє Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації громадської організації «Ла Страда».Можна звернутися за тел.:0 800 500 335 або короткий номер з мобільного : 116 123 а також Урядова гаряча лінія з питань допомоги постраждалим від насильства : 1547
  • Якщо під час вчинення гендерноїдискримінації було скоєно адміністративне або кримінальне правопорушення, тоді потрібно звернутись до органів поліції: 102

 

Інформаційно-роз’яснювальна робота

 

https://www.who.int/ru/news-room/feature-stories/detail/10-key-issues-in-ensuring-gender-equity-in-the-global-health-workforce

Наказ КМУ від 02.01.2019 №1 “Про
затвердження Методичних рекомендацій
щодо впровадження та застосування
гендерно орієнтованого підходу в
бюджетному процесі”

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.01.2019  № 1

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі

Відповідно до частини другої розділу III Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2019 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 142-р, та з метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі, що додаються.

2. Департаменту державного бюджету забезпечити доведення цього наказу до головних розпорядників коштів державного бюджету.

3. Департаменту забезпечення комунікацій та організаційно-аналітичної роботи забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства фінансів України.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр

О. Маркарова


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
02 січня 2019 року № 1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі

I. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до частини другої “Програмно-цільовий метод” розділу III Підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 142-р, та з метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі шляхом впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу у бюджетний процес.

2. Ці Методичні рекомендації можуть бути використані головними розпорядниками бюджетних коштів (далі – головні розпорядники) та іншими учасниками бюджетного процесу для врахування гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм.

3. У цих Методичних рекомендаціях наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Гендерні аспекти – специфічні соціальні, культурні, економічні, політичні та інші характеристики умов життя та потреб жінок і чоловіків.

Гендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі – врахування гендерних аспектів на усіх стадіях бюджетного процесу та висвітлення у відповідних бюджетних документах цілеспрямованості на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків (гендерної рівності).

Гендерно чутлива бюджетна програма – бюджетна програма, яка враховує гендерний аспект і містить кількісні та якісні характеристики щодо цілеспрямованості на забезпечення гендерної рівності: зменшення гендерних розривів, усунення гендерної дискримінації, послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у відповідній сфері/галузі з точки зору забезпечення гендерних потреб та задоволення гендерних інтересів. Головний розпорядник має прагнути врахувати гендерний аспект при визначенні обсягу та якості усіх публічних послуг, що надаються в межах бюджетної програми.

Гендерно нейтральна бюджетна програма – бюджетна програма, яка за результатами гендерного аналізу визнана такою, що потребує вжиття додаткових заходів (досліджень) для врахування гендерного аспекту.

Бюджетна програма відноситься до гендерно чутливої або гендерно нейтральної виключно за результатами гендерного аналізу.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі УкраїниЗаконі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, інших нормативно-правових актах.

4. Впровадження гендерно орієнтованого підходу в бюджетний процес доцільно здійснювати у такій послідовності:

здійснення огляду нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність;

проведення гендерного аналізу бюджетних програм;

прийняття рішень за результатами гендерного аналізу бюджетних програм;

моніторинг гендерно чутливих бюджетних програм.

5. Для впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі головному розпоряднику рекомендується:

щорічно розробляти та затверджувати план заходів з впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетний процес (окремо або у складі плану діяльності головного розпорядника) з урахуванням етапів, визначених пунктом 4 цих Методичних рекомендацій, включаючи до такого плану відповідальних виконавців та строки виконання заходів;

забезпечувати координацію між своїми структурними підрозділами, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, відповідальними виконавцями бюджетних програм, одержувачами бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями, що залучаються до проведення аналізу тощо.

З метою впровадження та застосування гендерно орієнтованого у бюджетному процесі можуть залучатися міжнародні та незалежні національні експерти, у тому числі такі, співпраця з якими здійснюється у рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, у встановленому законодавством порядку.

II. Огляд нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність

6. Огляд нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність (далі – огляд), проводиться з метою створення цілісного уявлення про гендерну рівність у цілому в Україні та в сфері/галузі, що належить до повноважень головного розпорядника, зокрема щодо наявних проблем у становищі жінок, чоловіків та/або їх груп, задоволення їх інтересів, забезпечення прав та можливостей, а також про взяті Україною зобов’язання щодо забезпечення гендерної рівності, вимоги нормативно-правових актів, завдання стратегічних і програмних документів держави, цільові показники щодо гендерної рівності.

Оглядом можуть бути охоплені чинні нормативно-правові акти, міжнародні та національні документи, в тому числі міжнародні угоди, директиви міжнародних організацій, членом яких є Україна, доповіді та звіти міжнародних організацій, наукових установ, громадських організацій тощо.

Зокрема, джерелом інформації про гендерну рівність є такі документи:

Конституція України;

Закони України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”“Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”“Про запобігання та протидію домашньому насильству”“Про протидію торгівлі людьми”;

Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273;

міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та резолюції міжнародних конференцій, міжнародних організацій, їх органів, які застосовуються під час проведення гендерно-правової експертизи відповідно до Порядку, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997;

Восьма періодична доповідь України про виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;

Національний огляд виконання Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН (2000 р.) у контексті двадцятої річниці четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок та ухвалення Пекінської декларації та Платформи дій у 2015 р.;

Цілі сталого розвитку ООН;

Національна доповідь “Цілі сталого розвитку: Україна”;

щорічні доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Додатковим джерелом інформації про гендерну рівність можуть стати світові глобальні оцінки та індекси, зокрема Глобальний індекс гендерного розриву (Global Gender Gap), який визначає стан гендерної рівності в країні в таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, політика та економіка.

7. Результати огляду використовуються при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм з точки зору дотримання узятих Україною зобов’язань, виконання вимог нормативно-правових актів, відповідності завданням стратегічних і програмних документів держави з гендерних питань.

З метою спрощення подальшого використання при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм та прийняття управлінських рішень інформацію щодо гендерної рівності у сфері/галузі, отриману під час огляду, доцільно узагальнити та згрупувати за такими позиціями:

вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені міжнародними угодами, директивами міжнародних організацій, членом яких є Україна;

вимоги/індикатори (показники) щодо гендерної рівності, визначені нормативно-правовими актами;

дані про становище жінок, чоловіків та/або їх груп;

дані про інтереси, потреби та пріоритети жінок, чоловіків та/або їх груп;

дані про гендерні розриви, гендерну дискримінацію, тенденції у забезпеченні потреб та задоволенні інтересів жінок, чоловіків та/або їх груп.

Для узагальнення інформації за результатами огляду нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність, рекомендується використовувати форму у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

III. Проведення гендерного аналізу бюджетної програми

8. Метою гендерного аналізу бюджетної програми є визначення рівня забезпечення потреб та задоволення інтересів жінок і чоловіків та/або їх груп у процесі реалізації бюджетної програми, а також виявлення у відповідній сфері/галузі гендерних розривів, гендерної дискримінації та причин їх виникнення.

9. Для гендерного аналізу бюджетної програми використовуються дані, у тому числі дезагреговані за статтю, що містяться в офіційній державній статистичній, фінансовій, адміністративній та іншій звітності, документах бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, бюджетних запитах головного розпорядника, паспортах бюджетних програм, звітах про їх виконання, нормативно-правових актах та інших документах, які містять інформацію про гендерну рівність, інших джерелах інформації.

У разі якщо виявлено відсутність даних, необхідних для проведення гендерного аналізу бюджетної програми, рекомендується вжити заходів щодо вдосконалення процесу збору та обробки даних, ініціювати запровадження нових та/або перегляд існуючих форм статистичної та адміністративної звітності тощо.

Для вивчення становища жінок і чоловіків, виявлення їх потреб, інтересів, пріоритетів та проблем у різних соціальних умовах може організовуватися збір даних за допомогою анкетування, опитування фокус-груп, оціночних карток тощо. При організації збору інформації такими методами необхідно забезпечити паритетну участь в опитуваннях осіб обох статей.

Дані, які збираються для цілей гендерного аналізу для висвітлення становища жінок і чоловіків та/або їх груп у відповідній сфері/галузі, мають бути репрезентативними, співставними, згрупованими за статтю та іншими ознаками, доцільними для проведення гендерного аналізу бюджетної програми: вік, місце проживання, стан здоров’я, етнічне походження, соціально-економічний статус тощо.

10. Гендерний аналіз бюджетної програми передбачає дослідження бюджетної програми (її назви, мети, завдань, напрямів використання коштів, результативних показників), включаючи публічні послуги, що надаються в межах бюджетної програми, отримувачів та надавачів цих послуг, підходи до визначення обсягу та розподілу коштів в межах бюджетної програми.

11. Назва бюджетної програми, її мета, завдання, напрями використання коштів, результативні показники досліджуються на предмет врахування у них гендерних аспектів та висвітлення цілеспрямованості бюджетної програми на забезпечення гендерної рівності.

Цілеспрямованість бюджетної програми на забезпечення гендерної рівності може виражатися у формулюваннях назви, мети та/або завданнях бюджетної програми.

12. При аналізі бюджетної програми рекомендується здійснювати дослідження підходів до визначення обсягу та розподілу коштів за напрямами використання бюджетних коштів (обсягу коштів на надання певної послуги) під час планування та виконання бюджетної програми.

13. При аналізі результативних показників бюджетної програми досліджують їх якість та достатність з точки зору висвітлення рівня досягнення мети та виконання завдань в частині забезпечення гендерної рівності.

14. Дослідження публічних послуг, що надаються в межах бюджетної програми, може передбачати визначення та подальше вивчення і аналіз, зокрема:

цільових груп отримувачів послуг за ознакою статі та, у разі доцільності, за іншими ознаками: вік, місце проживання, стан здоров’я, етнічне походження, соціально-економічний статус тощо;

потреб та інтересів цільових груп отримувачів послуг;

обсягу та якості послуги з точки зору забезпечення потреб та задоволення інтересів цільових груп при наданні послуги;

рівня розвитку інфраструктури, створеної для надання послуги;

перешкод у доступі до послуги, в тому числі для жінок, чоловіків та/або їх груп;

частки населення, яка відповідно до законодавства може одержувати послугу, проте не користується нею;

цільових груп надавачів послуг за ознакою статі та, у разі доцільності, за іншими ознаками, зокрема за видами діяльності відповідно до службових обов’язків;

рівня забезпечення потреб надавачів послуги.

15. Дослідження надавачів публічних послуг може включати в себе аналіз складу працівників установ/організацій, відповідальних за надання послуг, та працівників, які безпосередньо забезпечують надання послуги, у тому числі аналіз кількості жінок і чоловіків на різних посадах.

16. Якщо бюджетна програма або окрема публічна послуга, що надається в межах бюджетної програми, орієнтована на все населення (наприклад, реалізація інвестиційних проектів, будівництво об’єктів інфраструктури) доцільно вжити заходів для визначення потенційних груп отримувачів публічних послуг, їх вигоди та інтереси щодо майбутнього соціального, економічного або іншого ефекту від реалізації програми, публічних послуг, умови для надання яких створюються за рахунок коштів бюджетної програми.

Для визначення потенційної вигоди можуть бути використані інформація, що міститься у державних програмах, державних інвестиційних проектах, що реалізуються в межах бюджетних програм, інформація щодо охоплення території України або її окремих регіонів заходами, що здійснюються під час реалізації програм, інформація та показники, на підставі яких головними розпорядниками визначено потребу у коштах, необхідних для реалізації програми тощо.

17. За результатами гендерного аналізу бюджетної програми можуть бути зроблені висновки щодо:

наявності та якості даних, необхідних для проведення гендерного аналізу бюджетної програми;

наявності та якості інформації та показників бюджетної програми, що висвітлюють гендерний аспект;

відповідності бюджетної програми взятим Україною зобов’язанням щодо гендерної рівності, вимогам нормативно-правових актів, які містять інформацію про гендерну рівність, в тому числі її відповідності завданням стратегічних і програмних документів держави з гендерних питань;

стану врахування у бюджетній програмі гендерних аспектів;

виявлених гендерних розривів, гендерної дискримінації, негативних тенденцій при забезпеченні потреб та задоволенні інтересів жінок, чоловіків та/або їх груп;

забезпечення справедливого та неупередженого розподілу бюджетних коштів при плануванні та виконанні бюджетної програми, наданні публічних послуг.

На основі висновків, зроблених за результатами гендерного аналізу бюджетної програми, рекомендується розробити пропозиції, які можуть, зокрема, передбачати:

шляхи врахування гендерного аспекту у бюджетній програмі та відповідні характеристики для включення до неї;

заходи з подальшого впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі;

заходи із зменшення гендерних розривів, усунення гендерної дискримінації, забезпечення потреб, задоволення інтересів жінок і чоловіків та/або їх груп, що можуть бути вжиті головним розпорядником;

вдосконалення процесу збору та обробки даних, запровадження нових та/або перегляд існуючих форм статистичної та адміністративної звітності.

За результатами гендерного аналізу бюджетної програми рекомендується узагальнити інформацію за формою у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

IV. Прийняття рішень за результатами гендерного аналізу бюджетної програми

18. На основі висновків та пропозицій, розроблених за результатами гендерного аналізу бюджетної програми, головними розпорядниками та іншими учасниками бюджетного процесу приймаються рішення відповідно до компетенції.

19. Рішення за результатами гендерного аналізу бюджетної програми приймаються з урахуванням бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік (рішенням про місцевий бюджет), та/або фінансових обмежень на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди, визначених відповідно до законодавства.

V. Моніторинг гендерно чутливих бюджетних програм

20. Головним розпорядникам та іншим учасникам бюджетного процесу рекомендується здійснювати в межах своїх повноважень моніторинг гендерно чутливих бюджетних програм з точки зору зменшення гендерних розривів, усунення гендерної дискримінації, забезпечення потреб, задоволення інтересів жінок і чоловіків та/або їх груп у процесі реалізації бюджетної програми.

21. Основними завданнями моніторингу є відстеження на систематичній основі стану виконання гендерно чутливих бюджетних програм та отримання актуальної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Дані, отримані в процесі моніторингу, враховуються при проведенні гендерного аналізу бюджетних програм у подальшому.

Директор Департаменту
державного бюджету

В.П. Лозицький

Додаток 1
до Методичних рекомендацій

РЕКОМЕНДОВАНА ФОРМА
оформлення результатів огляду нормативно-правових актів та інших документів, які містять інформацію про гендерну рівність

Результати огляду нормативно-правових актів та інших документів,
які містять інформацію про гендерну рівність, у ______ році

Нормативно-правові акти/документи

Вимоги / індикатори / дані*

___________________ дата

__________
* з урахуванням пункту 7 Методичних рекомендацій.


Додаток 2
до Методичних рекомендацій

РЕКОМЕНДОВАНА ФОРМА
оформлення результатів гендерного аналізу бюджетної програми