Шановному читачу

Детінізація заробітної плати та легалізація трудових відносин

Важливим напрямом діяльності Уряду держави є належний захист трудових прав працівників, детінізація заробітної плати та легалізація трудових відносин.

У нинішніх кризових умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Незважаючи на роз’яснення в пресі та вимоги діючого законодавства, оформлення найманих працівників належним чином на сьогодні є серйозною проблемою. На даний час виплата заробітної плати в «конверті» та нелегальна робота стали, на жаль, нормою життя. Виплати у «конвертах» стали одною із складових тіньової економіки. Недоліки тіньової заробітної плати, як і тіньової зайнятості не тільки в тому, що бюджет недоотримає кошти, використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить в собі багато негативних моментів,  і перш за все, це втрата страхового стажу для призначення пенсії.

Тож, отримуючи заробітну плату в «конверті» чи інше неофіційне джерело доходу, працівник має забезпечене сьогодення, але ризикує своїм майбутнім.

Легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас.

 Суспільство має усвідомити, що легалізація заробітної плати – це гідне забезпечення майбутнього кожного з нас.

Легалізація заробітної плати актуальна з багатьох причин:

  – збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в тому числі, до Пенсійного фонду України;

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Працівник, який отримує зарплату в “конверті” офіційно вважається непрацюючим. Йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– він не буде одержувати пенсію;

– його можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.

– у нього немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, чи оплати праці у ці дні у подвійному розмірі, права на охорону праці, права на соціальне страхування.

Шановні роботодавці !

Закликаємо Вас зробити крок назустріч суспільству – легалізувати зайнятість населення та відмовитись від виплати зарплати «в конвертах». Це дозволить зняти соціальну напругу, а громадянам отримати реальну соціальну підтримку. Пропонуємо Вам невідкладно укласти належним чином трудові відносини з своїми найманими працівниками. У випадку ігнорування цієї вимоги до керівників підприємств і приватних підприємців контролюючі органи вимушені будуть застосовувати всі заходи впливу в межах їх компетенції.

Шановні громадяни !

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення оптимального рівня свого майбутнього Ви повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору (видання наказу про прийняття на роботу). У разі порушення роботодавцем вимог законодавства про працю кожен громадянин має право звернутися до Управління Держпраці або до суду за захистом своїх конституційних прав.

 

Які документи необхідно надати в центр зайнятості для реєстрації як безробітного?

Відповідь: процедура реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, визначена Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018  № 792 (далі – Порядок).  Відповідно до підпункту 1 пункту 4 та пункту 17 Порядку  для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, форма якої затверджується Мінсоцполітики, та пред’являє:

  • паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
  • іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, – посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
  • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися відприйняттяреєстраційногономераобліковоїкарткиплатникаподатків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  • трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
  • документ про освіту;
  • військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.

Крім зазначених документів, для отримання статусу безробітного подаються:

1) внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:

– заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;

– розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості).

2) членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), – довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:

– є внутрішньо переміщеними особами;

– проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

3) військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі – військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, – військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.