Епізоотична ситуація у світі та Україні із основних заразних хвороб тварин залишається складною. Особливе занепокоєння викликає епізоотична ситуація із африканської чуми свиней (АЧС). Країни, де реєструється ця хвороба, несуть великі економічні збитки, які складаються із високої летальності та витрат на проведення карантинно-обмежувальних заходів, тощо.
Африканська чума свиней – це заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що проявляється раптовою загибеллю тварини за відсутності клінічного прояву, лихоманкою, крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, враженням внутрішніх органів. Вірус дуже стійкий і довго зберігається в навколишньому середовищі, швидко розповсюджується серед свинопоголів’я. Наслідки АЧС призводять до значних економічних збитків, як власника поголів’я, так і країни в цілому.
Зараження свиней відбувається:
- шляхом безпосереднього контакту – від свині до свині;
- опосередковано: через грунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів та обслуговуючий персонал, при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.
З метою недопущення занесення та розповсюдження збудника АЧС власники тварин (свиней) повинні забезпечувати належні умови утримування та дотримуватись головних принципів біобезпеки:
- не допускати контакту здорових тварин із хворими;
- термічно обробляти корми;
- використовувати окремий одяг та дезінфіковане взуття для догляду за тваринами, при цьому використовувати засоби догляду, інвентар закріплений за кожним приміщенням;;
- регулярно здійснювати очистку приміщень, у яких утримуються свині;
- проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання;
- постійно вести боротьбу з гризунами;
- забій тварин проводити лише після передзабійного клінічного огляду спеціалістом державної служби ветеринарної медицини;
- не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів, що підтверджують їх здоров’я та епізоотичне благополуччя територій їх походження;
- не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях, та на стихійних ринках;
- періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині;
- продукти забою та переробки непридатні для споживання людиною утилізувати згідно чинного законодавства;
- не переробляти трупи свиней, та/або туші вимушено забитих свиней;
- реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи;
- при виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно повідомити спеціаліста найближчої державної установи ветеринарної медицини;
- обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.
Важливо усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й запобігання створення біологічної загрози для інших господарств.