Олександрівка – мальовниче село на півдні Одеської області, розміщена в межах Причорноморської низовини, що являє собою вододіл лиманів.
Розташовано село на березі Великого Аджаликського (Дофінівського) лиману, поблизу узбережжя Чорного моря. Є на території села кілька ставків, найбільший з яких мешканці називають Большак.
Село Олександрівка засноване в 1875 році. Про походження назви Олександрівка існує легенда, в якій розповідається, що назва села походить від імені бідної дівчини Олександри, яка завжди була чуйною та уважною, за це її всі любили, а згодом її ім’ям почали називати село.
У 1886 році село, з чудовими краєвидами, запримітив пан Карпінський, а з часом з’явився в центрі села панський хутір, а першими мешканцями села були Лакей-Карпинський Григорій, родини Яблонські та Валадинські.
Після революції 1917 року на землях Олександрівки був створений колгосп ім. Котовського з центром в с. Дофінівка.
У 1930 році колгосп ім. Котовського був приєднаний до колгоспу ім. Леніна (з центром в селі Фонтанка), а згодом його було реорганізовано у відділок радгоспу ім. 50-річчя Великого Жовтня (з 1934 року – голова Михайло Ілліч Сочеслов). Село відносилося до Фонтанської сільської ради.
Мешканці (приблизно 30 хаток) об’єдналися у сімейні артілі. Одні – ловили в лимані рибу, сушили тарань та возили на продаж до Одеси. Інші артілі вирощували сільськогосподарські культури.
Новим тяжким випробуванням для людей стала Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років. Через Олександрівку проходила лінія оборони. Частина села була зруйнована. Після відступу радянських військ село було окуповане румунами.
Важким і виснажливим був період післявоєнної відбудови. Поступово відроджувалося село, народжувалося нове покоління.
З 1961 року – психічну колонію було зареєстровано в Одеську обласну психіатричну лікарню (ОПЛ №2) – один з найбільших лікувальних закладів обласного підпорядкування. Великий внесок в розвиток, як лікарні, так і села зробив перший головний лікар Кримчанський Ізраїль Юхимович.
Рішенням виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих від 10 червня 1960 року об’єднано населені пункти по Одеському районі: селища радгоспу Олександрівка і село Олександрівка Фонтанської сільської ради – в один населений пункт – Олександрівка.
В Олександрівці довгий час працювала звіроферма. Хутро норок експортували за кордон.
До 1989 року Олександрівка відносилася до Фонтанської сільської ради (голова – Софіюк А.С.). З 21 березня 1989 року створено Олександрівську сільську раду, а при сільраді – громадське формування з охорони порядку.
