Відповідно до Конвенції Ради Європи 2005 року про протидію торгівлі людьми держави-учасниці зобов’язані вживати заходів для запобігання торгівлі людьми та боротьби з нею навіть за виняткових обставин, таких як війна та надзвичайні ситуації.
Через військову агресію проти України жінки та діти нашої держави змушені покинути Україну та прямувати до сусідніх країн; чоловіки, що залишаються всередині країни, втрачають роботу і дохід; обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення. Внаслідок цього виникає ризик торгівлі людьми.
Понад п’ять мільйонів людей були змушені залишити Україну в перші два місяці війни, шукаючи притулку в сусідніх країнах та всій Європі. За оцінками, 90% з них – жінки та діти. Крім того, понад 7,7 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами. Таке безпрецедентне переміщення людей кидає неабиякі матеріально-технічні виклики державним установам та організаціям допомоги, зокрема у країнах, що межують з Україною. Передові організації громадянського суспільства, спеціалізовані НУО та журналісти швидко забили тривогу через підозрілі випадки торгівлі людьми серед населення, яке втікає з України.
Пріоритетом щодо запобігання торгівлі людьми є підвищення загального рівня правової свідомості громадян України, формування навичок безпечної поведінки під час подорожі, у новому місці перебування та вдома, виховання поваги до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від торгівлі людьми тощо.
ІНФОРМУВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОБІЗНАНОСТІ
Відповідно до статті 5 Конвенції зобов’язання щодо ефективного запобігання торгівлі людьми передбачає інформаційні кампанії, кампанії з підвищення обізнаності та освітні кампанії, зокрема для осіб, уразливих до торгівлі людьми. Стаття 6 також зобов’язує держав-учасниць вживати та посилювати заходи для зниження попиту, який сприяє експлуатації. Надання інформації особам, які тікають з України, на якомога ранньому етапі про їхні права, послуги підтримки та можливості працевлаштування, а також підвищення обізнаності серед них про ризики експлуатації в різних секторах економіки, включаючи сексуальну експлуатацію, є надзвичайно важливим, особливо з огляду на широке поширення дезінформації.
Рекомендовані заходи:
- Інформувати осіб, які втікають від війни в Україні, про ризики торгівлі людьми для різних форм експлуатації (сексуальна експлуатація, трудова експлуатація, примусове жебрацтво, примусова злочинність, видалення органів, незаконне усиновлення, зловживання сурогатним материнством…). Інформація має надаватися на різних етапах, у тому числі в межах України, на кордонах, під час реєстрації та в центрах розміщення. Належні практики включають розповсюдження листівок різними мовами, включаючи українську та російську, із прикладами підозрілих практик, порадами щодо поведінки та відомостями про контактних осіб.
- Широко розповсюджувати інформацію про вимоги до отримання статусу захисту та права на допомогу через звичайні канали ЗМІ, соціальні мережі, спеціальні веб-сайти та плакати в місцях перебування осіб, які втікають від війни в Україні, наприклад, на пунктах перетину кордону, у школах, церквах, на ринках, в інформаційно-культурних центрах, парках, у громадському транспорті тощо.
- Надавати інформацію про національні вимоги для легальної присутності у країні особам, які втікають від війни в Україні, у тому числі особам, які втратили посвідчення особи під час втечі від війни.
- Зміцнити існуючі гарячі лінії та/або створити в терміновому порядку нові контактні центри та лінії допомоги, доступні 24/7, де надаватиметься необхідна інформація і куди можна повідомляти про потенційні випадки торгівлі людьми та експлуатації, в тому числі українською та російською мовами.
- Надавати легкодоступну інформацію про трудові права та процедури працевлаштування у приймаючій країні, вказуючи на важливість укладення офіційного трудового договору мовою, яка є зрозумілою працівнику.
- Організовувати кампанії з підвищення рівня обізнаності, як онлайн (використовуючи соціальні мережі, сервіси обміну повідомленнями, такі як Viber і Telegram, та спеціалізовані веб-сайти), так і офлайн (наприклад, у громадському транспорті та громадських місцях, де особи, які тікають з України, можуть побачити інформацію) щодо ризиків реагування на фальшиві пропозиції роботи. Особливу увагу слід приділити методу пошуку роботи через цільові повідомлення (сервіси обміну повідомленнями та соціальні мережі), які пропонують добре оплачувану роботу на неповний робочий день або на дому.
- Підвищити рівень обізнаності широкої громадськості про ризики торгівлі людьми в умовах війни в Україні та про поведінку, якої повинні дотримуватися особи, якщо вони підозрюють потенційний випадок торгівлі людьми.
СПІВПРАЦЯ ТА КООРДИНАЦІЯ
Протидія торгівлі людьми та експлуатації осіб, які втікають від війни в Україні, вимагає колективного реагування та скоординованих дій держав-учасниць. З метою ефективного запобігання торгівлі людьми серед осіб, які втікають від війни в Україні, держави-учасниці повинні збирати та поширювати відповідну інформацію, з розбивкою за статтю, віком та іншими критеріями, щодо підозрюваних та виявлених випадків торгівлі людьми, відповідно до правил захисту даних. Швидкий обмін інформацією між відповідними зацікавленими сторонами, як державними, так і недержавними, на національному та міжнародному рівнях має вирішальне значення для запобігання торгівлі людьми, які втікають від війни в Україні, та для виявлення потенційних жертв торгівлі людьми. Міжнародна співпраця також має сприяти возз’єднанню сімей.