Співробітники КП “Надія” звикли виконувати свою роботу і не чекати подяки за це. На жаль, ми дійсно рідко говоримо спасибі, вважаючи, що за цю роботу отримують зарплату, не замислюємося про те, що у нас особливе КП.
У нас кожен працівник – двірник, сантехнік, зварювальник, крім того, всі створені дитячі майданчики, зони відпочинку зроблені їх руками, а наші свята … організаційно-технічні питання … це все КП. Вони в день свята приходять на роботу, коли ми ще спимо, а йдуть, коли свято завершено. А прибирання водоростей – каторжна, рабська праця. А прибирання сміття з пляжу, куди викидають також і ті, хто не платить за нього, а скидання сміття, пляшок на схили – вони ще й скелелази.
Вивіз сміття – у багатьох жителів повну зневагу до людських можливостей. Виставляють мішки, які з місця неможливо зрушити або з десяток маленьких кульків.
А амброзія … від якої вони самі страждають … Мені здається, що хлопці ненавидять літо.
Мій пост в першу чергу до всіх жителів, щоб знали, розуміли і поважали хлопців, які роблять все, щоб місце де ми живемо стало чистіше і сприятливіше для життя. І пам’ятали, що це не просто працівники, а звичайні люди зі своїми проблемами, радощами і прикрощами, у них є душа, яка болить і злиться від того, що не цінують їхню працю.
Не так часто ми, на жаль, говоримо їм спасибі за таку важку і щоденна праця, який багато хто сприймає як щось само собою зрозуміле.
Таке універсальне підприємство могла створити тільки Світлана Константинова.
Величезне спасибі, хлопці, за Вашу працю, за ваше терпіння, з великою повагою і величезною вдячністю ставлюся до всього вашого колективу.
Сільський голова Крупиця Н.Г.
